стверджувати
-ую, -уєш, недок. , ствердити, -джу, -диш, док. 1》 перех. Робити непохитним, усталювати, остаточно встановлювати що-небудь.
2》 перех. , а також про що, із спол. що. Упевнено висловлювати що-небудь, запевняти в чомусь.
|| без додатка. Відповідати ствердно, говорити ствердним тоном.
3》 перех. Доводити, підтверджувати достовірність, правильність чого-небудь.
|| також із спол. що. Визнавати правильність, достовірність чого-небудь.
|| Бути, служити доказом істинності, достовірності чого-небудь.
|| перев. док. Підкріпити чим-небудь обіцянку, клятву, сказане і т. ін.
4》 перех. Офіційно схвалювати, визнавати остаточно встановленим що-небудь; затверджувати.