старшина
I старш`ина-и, ж. , збірн.
1》 В Україні та Росії в 16-18 ст. – керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Генеральна старшина.
2》 Взагалі привілейована верхівка.
II старшин`а
-и, ч.
1》 Старше військове звання сержантського складу української армії, а також особа, що має це звання.
|| Старше сержантське звання в міліції. Старшина міліції.
2》 Звання молодшого командного складу військово-морського флоту, відповідне сержантові. Трюмний старшина.
3》 іст. Виборна особа, що керувала, відала справами якого-небудь колективу.
|| розм. Особа, що обіймала яку-небудь керівну посаду взагалі; начальник.
Волосний старшина — службова особа селянського громадського управління, створеного в царській Росії за селянською реформою 1861 р.
4》 іст. Офіцерський чин у козацьких військах, що відповідав чинові підполковника, а також особа, що мала цей чин. Військовий старшина.
5》 Старший командир – у козацьких військах у 17-18 ст.