Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стародруки
-ів, мн. (одн. стародрук, -у, ч. ), іст. Книги, надруковані до другої половини 17 ст. у Росії, Україні, Польщі.
-ів, мн. (одн. стародрук, -у, ч. ), іст. Книги, надруковані до другої половини 17 ст. у Росії, Україні, Польщі.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: стародруки
матиме такий вигляд: Що таке стародруки
матиме такий вигляд: стародруки
матиме такий вигляд: Що таке стародруки