Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
старовина
I старовин`а-и, ж.
1》 Колишні, давно минулі часи; давня епоха.
Сива старовина — дуже давні часи, роки.
У старовину — колись, дуже давно.
2》 Те, що було колись, дуже давно.
|| Те, що створене, зроблене дуже давно, у давні часи.
Держатися (триматися) старовини — дотримуватися тих звичаїв, порядків, які були у давні часи.
II старов`ина
-и, ж. , збірн.
1》 Те, що вже віджило, застаріло.
2》 діал. Старі предмети, що довго десь лежали.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: старовина


матиме такий вигляд: Що таке старовина