старик
-а, ч. 1》 Чоловік, що прожив багато років, досяг старості.
|| фам. Уживається як пестливе звертання до давнього приятеля, товариша.
|| розм. Батько похилого віку або старий.
2》 тільки мн. Старі люди (чоловіки і жінки).
|| розм. Батько і мати; батьки.
3》 розм. Людина, що має великий досвід у чому-небудь, давно займається чим-небудь.
4》 Старе русло річки.