стандарт
-у, ч. 1》 Норма, зразок, мірило.
2》 Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін.
|| Загальноприйнятий взірець у мові.
|| Єдина типова форма організації, проведення, здійснення чого-небудь.
Галузевий стандарт — стандарт на продукцію, послугу, що його розробляють у разі відсутності державних стандартів чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.
Державний стандарт (держстандарт) — стандарт, прийнятий державним комітетом стандартизації.
Міждержавний стандарт — стандарт, прийнятий країнами, що приєдналися до угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації і застосовуваний ними безпосередньо.
Міжнародний стандарт — стандарт, прийнятий міжнародною організацією із стандартизації.
Національний стандарт — стандарт, прийнятий національним органом із стандартизації однієї держави.
Світовий стандарт розм. — вищий рівень, найкраща якість чого-небудь.
3》 перен. Щось позбавлене індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності; шаблон, трафарет.
Подвійний стандарт — безпринципний критерій оцінки чого-небудь (те саме або подібне оцінюється по-різному, залежно від чиїх-небудь інтересів, намірів).