стан
I -у, ч. 1》 Тулуб, корпус людини; торс.
|| Те саме, що талія I.
|| перен. Про стовбур дерева.
Високий станом — високий на зріст.
Рівний станом — стрункий, не сутулий.
Тонкий станом — не товстий, з тонкою талією.
2》 заст. Те саме, що станик 1).
II -у, ч.
1》 Місце тимчасового розташування; стоянка, табір.
|| Тимчасова стоянка військ; військовий табір.
|| Місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощо.
Ставати станом — розташовуватися табором.
2》 Військо, воююча сторона.
|| перен. Суспільне об'єднання, угруповання; ворогуюча сторона.
3》 заст. У дореволюційній Росії – адміністративно-поліцейський підрозділ повіту.
|| Поліцейське управління в такому підрозділі.
4》 с. г. Те саме, що станок II 3).
III -у, ч.
1》 Обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами.
|| Сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін.
Аварійний стан — стан об'єкта, за якого можлива аварія.
Агрегатний стан речовини — один із чотирьох станів речовини: твердий, рідинний, газоподібний, плазма.
Газоподібний стан речовини — стан, за якого речовина не має власної форми та об'єму; вона набуває форми та об'єму тієї посудини, в якій міститься.
Граничний стан — стан об'єкта, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне.
Критичний стан — стан об'єкта, що може призвести до травмування людей, значних матеріальних збитків чи інших неприйнятних наслідків.
Критичний стан речовини — стан речовини, за якого немає різниці між його рідинною і газоподібною фазами.
Непрацездатний стан — стан обєкта, за якого він нездатний виконувати хоча б одну з потрібних функцій.
Неробочий стан — стан об'єкта, за якого він не виконує потрібну функцію.
Плачевний стан — дуже поганий, нікудишній стан чого-, кого-небудь.
Працездатний стан — стан об'єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції.
Рівноважний стан системи — стаціонарний стан системи, не зумовлений зовнішніми процесами.
Рідинний стан речовини — стан, за якого речовина певного об'єму не має власної форми, а набуває форми посудини, в якій міститься.
Робочий стан — стан об'єкта, в якому він виконує потрібну функцію.
Справний стан — стан об'єкта, за якого він здатний виконувати усі задані функції об'єкта.
Твердий стан речовини — стан, за якого речовина має механічну міцність, а також фіксовану форму та об'єм.
Технічний стан об'єкта — стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, встановлених технічною документацією на об'єкт.
Четвертий стан речовини — плазма.
|| Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі; становище. Соціальний стан.
|| Фізичне самопочуття або настрій.
[Бути] [не] в стані зробити що — [не] бути спроможним зробити що-небудь.
Стан здоров'я — ті чи інші особливості функціонування організму; фізичне самопочуття людини.
2》 фіз. Сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла.
|| Характер розташування, взаємодія і рух часток речовини.
3》 Сукупність суспільно-політичних відносин, аспектів суспільного життя.
4》 Режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада.
5》 лінгв. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб'єкта та об'єкта.
Категорія стану — а) те саме, що стан3 5; б) лексико-граматичний розряд, що об'єднує слова (предикативні прислівники, безособово-предикативні слова і т. ін.), які вживаються у функції головного члена безособового речення.
6》 Соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками, що остаточно склалася під час розшарування феодального суспільства.
|| Група людей, об'єднаних за родом занять, способом життя і т. ін.
Суспільні стани — групи людей, що відрізняються від інших своїм економічним і правовим становищем, займають особливе, закріплене правом, релігією або звичаєм становище в суспільстві.
IV -а, ч.
1》 мет. Машина або система машин для обробки металу під тиском. Плющильний стан. Сортопрокатний стан. Трубопрокатний стан.
2》 спец. Комплект колісних пар паровоза, вагона і т. ін.; скат. Колісний стан.
3》 с. г. Пристрій у молотарці, комбайні.
Нотний стан муз. — рядок із п'яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот.