Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
спротивити
-влю, -виш; мн. спротивлять; док. , перех. , рідко.1》 Зробити противним, осоружним кого-, що-небудь.
2》 Викликати вороже ставлення до когось.
Спротивити собі заст. — настроїти проти себе кого-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спротивити


матиме такий вигляд: Що таке спротивити