спромога
-и, ж. , розм. Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога.
|| Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість.
|| Наявність матеріальних засобів.
У спромозі — мати можливість.
По спромозі — в міру можливості, наскільки можливо.