Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
спричинений
I -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до спричинити.
|| спричинено, безос. присудк. сл.
II -а, -е, розм.
Який має психічний розлад; божевільний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спричинений


матиме такий вигляд: Що таке спричинений