спритний
-а, -е.1》 Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний.
|| Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий.
|| Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.).
|| У якому виявляється швидкість, вправність людини, рухливість тварини і т. ін.
2》 Який майстерно й уміло робить, виконує що-небудь, виявляє хист у чомусь.
|| на що. Який має потяг до чого-небудь.
|| Який уміло веде справи.
|| Який, вдаючись до хитрощів, використовує які-небудь обставини для власної вигоди.
3》 Здатний добре й швидко міркувати; кмітливий, тямущий.
|| Який виражає кмітливість, тямущість.