справедливий
-а, -е.1》 Який діє на підставі об'єктивних фактів, позбавлений упередження; прот. несправедливий.
|| Заснований на правильному, об'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь.
2》 Заснований на вимогах справедливості (у 3 знач. ).
|| Який має законні підстави, достатньо підтверджений, обґрунтований.
|| у знач. ім. справедливе, -вого, с. Те, що виражає об'єктивність, відповідає морально-етичним і правовим нормам.
Справедлива війна — війна проти загарбників за свободу й незалежність.
3》 рідко. Те саме, що справжній 1).
|| Точний.