спочинок
-нку, ч. Відновлення сил після втоми, припинення праці, руху і т. ін.; відпочинок.
|| Проведення часу без праці, на дозвіллі.
|| Коротка перерва під час якоїсь дії; перепочинок.
Без спочинку — безперестанку, безперервно; не відпочиваючи.
Кімната спочинку — кімната, в якій відпочивають (на підприємстві, у водолікарні, на вокзалі і т. ін.).
Не давати спочинку кому — а) не давати можливості відпочити кому-небудь; б) безперервно тривожити, непокоїти кого-небудь.