Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
спотикач
-у, ч. 1》 Горілка або спирт, настояний на мускатному горісі і прянощах.
2》 Місце, де спотикаються.
Ловити спотикачів — часто спотикатися.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спотикач


матиме такий вигляд: Що таке спотикач