Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
спорядження
-я, с. 1》 Дія за знач. спорядити, споряджати.
2》 збірн. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь.
3》 збірн. Предмети озброєння, обмундирування та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спорядження


матиме такий вигляд: Що таке спорядження