Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
спонукати
I спон`укатидив. спонукати.
II спонук`ати
-аю, -аєш і спонукувати, -ую, -уєш, недок. , спонукати, -аю, -аєш і рідко спонукнути, -ну, -неш, док. , перех. , до чого, на що, з інфін. і без додатка.
Викликати у кого-небудь бажання робити що-небудь; змушувати, схиляти, заохочувати до якоїсь дії, певного вчинку.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спонукати


матиме такий вигляд: Що таке спонукати