Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
сполучник
-а, ч. 1》 рідко. Те, що єднає, об'єднує кого-, що-небудь.
2》 грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксичне ціле.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: сполучник


матиме такий вигляд: Що таке сполучник