спокутувати
-ую, -уєш, недок. і док. , рідко спокутати, -аю, -аєш, док. , перех. і без додатка.Заслуговувати чим-небудь прощення за щось.
|| Нести покарання за злочин, провину; розплачуватися.
Спокутувати гріх (гріхи) — а) молячись, дотримуючись посту і т. ін., заслуговувати прощення за що-небудь, зроблене проти релігійно-моральних догм, настанов і т. ін.; б) визнаючи свою провину перед ким-, чим-небудь, намагатися її виправити.
Спокутувати життям що — умирати, жертвувати собою ради чого-небудь.
Спокутувати [свою] вину (провину) — добрими ділами, вчинками, доброю поведінкою намагатися заслужити прощення за що-небудь, зроблене проти кого-небудь.