спокій
спокою, ч. 1》 Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша.
2》 Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін.
Дай (дайте) спокій — вигук, що виражає вимогу перестати що-небудь робити, говорити і т. ін.
Дати спокій — а) (кому) забезпечити спокійне існування, привести в стан душевної рівноваги; б) (кому, чому) облишити, не турбувати.
Не давати спокою кому — турбувати, тривожити, переслідувати кого-небудь.
Не знати спокою — жити у фізичному й моральному напруженні.
Нема спокою від кого — кому-небудь доводиться зазнавати турбот, тривог, переслідувань від кого-небудь.
3》 Повний відпочинок, бездіяльність.
Виходити на спокій — відходити від справ, переставати працювати.
Вічний спокій — спокійне життя в раю після смерті; смерть.
4》 Уміння володіти собою; витримка.
|| Урівноваженість, стриманість характеру, натури.
5》 Відсутність війн, громадських заворушень, хвилювань і т. ін.; мир, порядок.
|| Спокійне, тихе життя.
6》 Філософська категорія, що відображає відносну нерухомість, сталість предметів і явищ навколишнього світу.
7》 бот. Стан рослини, за якого припиняється її ріст.