Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
сподіяний
-а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до сподіяти.
|| сподіяно, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. сподіяне, -ного, с. Те, що хто-небудь учинив, зробив.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: сподіяний


матиме такий вигляд: Що таке сподіяний