Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
сповідник
-а, ч. 1》 Священик, який слухає сповідь; духівник.
|| Людина, якій відверто зізнаються у чомусь, повіряють заповітні думки і т. ін.
2》 Особа, що прийшла на сповідь до священика.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: сповідник


матиме такий вигляд: Що таке сповідник