Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
споборник
-а, ч. , книжн. Завзятий, пристрасний захисник, прихильник кого-, чого-небудь; поборник.
|| Той, хто бере участь разом із ким-небудь у якійсь важливій справі; соратник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: споборник


матиме такий вигляд: Що таке споборник