Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сплячка
-и, ж. 1》 Стан різко пониженої життєдіяльності організму, що настає у деяких ссавців у несприятливі для них пори року.
|| Оціпеніння холоднокровних тварин, що нагадує сон.
2》 розм. Тяжкий, непробудний сон; непереборна сонливість.
|| перен. Стан душевного оціпеніння, апатії, пасивності, бездіяльності.
3》 мед. , розм. Те саме, що Сонна хвороба (див. сонний).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: сплячка


матиме такий вигляд: Що таке сплячка