сплячий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до спати.
|| у знач. ім. сплячі, -чих, мн. (одн. сплячий, -чого, ч. ; спляча, -чої, ж. ).Ті, що сплять.
2》 у знач. прикм. Який перебуває у стані повного спокою, нерухомий.
|| розм. Позбавлений жвавості, бадьорості; млявий.
|| Який не проявляє себе.
Спляча брунька — брунька, що звичайно не розвивається у пагін.
3》 у знач. прикм. , розм. Який викликає сон; снотворний.