спільник
-а, ч. 1》 Той, хто бере участь у чому-небудь спільно з кимсь.
|| Той, хто поділяє чиї-небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець.
|| перен. Те, що сприяє, допомагає кому-, чому-небудь.
2》 Співучасник яких-небудь ганебних або ворожих дій, учинків; поплічник.
3》 Те саме, що союзник 2).
4》 іст. Селянин, що орендував землю споловини.
|| Член товариства, артілі і т. ін.