Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
співучий
-а, -е.1》 Який уміє і любить співати; який багато співає (про людину).
|| Багатий людьми, які співають; сповнений співу.
|| перен. Піднесений (про настрій).
|| перен. Який безперестанно шумить, нагадуючи монотонний спів.
2》 Схожий на спів; мелодійно-протяжний, наспівний.
|| Який характеризується протяжними мелодійними звуками.
|| Який видає протяжні однотонні звуки.
|| перен. Сповнений веселого гамору, мелодійних, радісних звуків.
|| перен. Дзвінкий, гучний.
3》 Те саме, що співочий 3).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: співучий


матиме такий вигляд: Що таке співучий