співучасть
-і, ж. Спільна участь із ким-небудь у якійсь справі, діяльності і т. ін.
|| Умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину.
Проста співучасть — вид співучасті у злочині, при якому кожний із співучасників виконує своїми діями об'єктивну сторону здійснюваного злочину.
Складна співучасть — співучасть у злочині, при якій крім виконавця, в ньому беруть участь ще й організатор, підбурювач або посібник.