Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
співполімер
-у, ч. Полімер, що одержується від взаємодії двох чи більше вихідних речовин – мономерів.
-у, ч. Полімер, що одержується від взаємодії двох чи більше вихідних речовин – мономерів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: співполімер
матиме такий вигляд: Що таке співполімер
матиме такий вигляд: співполімер
матиме такий вигляд: Що таке співполімер