Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
співочий
-а, -е.1》 Стос. до співу, співів. Співоча культура.
|| Який складається зі співаків, охоплює співаків.
|| Який виховує, готує співаків.
2》 Те саме, що співучий 1).
3》 Який уміє співати, мелодійно свистіти і т. ін. (про птаха).
|| Який багато співає, мелодійно свистить і т. ін.
Співочі птахи — підряд птахів ряду горобцеподібних (соловей, дрізд, чиж, зяблик та ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: співочий


матиме такий вигляд: Що таке співочий