Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
співголовуючий
-ого, ч. , розм. Особа, що виконує обов'язки голови нарівні з іншою особою (особами).
-ого, ч. , розм. Особа, що виконує обов'язки голови нарівні з іншою особою (особами).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: співголовуючий
матиме такий вигляд: Що таке співголовуючий
матиме такий вигляд: співголовуючий
матиме такий вигляд: Що таке співголовуючий