спирати
-аю, -аєш, недок. , сперти і зіперти, зіпру, зіпреш; мин. ч. спер і зіпер, -ла, -ло; наказ. сп. зіпри; док. , перех. 1》 Робити занадто тісним простір, зайнятий чим-небудь.
|| Натискаючи, штовхаючи, примушувати кого-небудь відійти, відсунутися.
|| тільки 3 ос. Здавлюючи, викликати відчуття фізичного болю; утруднювати дихання.
Спирає дух кому безос. — важко дихати комусь від надміру почуттів, сильних переживань і т. ін.
2》 Притуляти, опирати для стійкості.
|| перен. Основувати на чому-небудь якісь докази і т. ін.
3》 діал. Зупиняти.
Спирати дорогу діал. — не дозволяти їздити, ходити на певних ділянках дороги.