спеціальний
-а, -е.1》 Признач. виключно для кого-, чого-небудь; який має особливе призначення. Спеціальний випуск газети.
|| Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші; особливий.
|| рідко. Який відзначається більшою, ніж звичайно, мірою свого вияву.
Спеціальна педагогіка — наука про виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку.
Спеціальний кореспондент — співробітник газети, журналу і т. ін., якого редакція посилає куди-небудь із певним завданням.
Спеціальні школи — навчально-виховні установи для дітей з вадами психофізичного та фізичного розвитку.
2》 Який стосується окремої галузі науки, техніки, мистецтва і т. ін.; признач. для спеціалістів у цій галузі.
Спеціальна освіта — освіта (вища або середня), що дає певну спеціальність.