спека
-и, ж. 1》 Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря.
|| Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін.
2》 Гаряча літня пора; жара.
У [саму] спеку — а) о такій порі дня, коли сонце особливо припікає; б) о такій порі року, коли буває особливо жарко.
3》 чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь.