Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
спантеличувати
-ую, -уєш, недок. , спантеличити, -чу, -чиш, док. , перех. , розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь.
|| Змушувати втрачати послідовність думки; збивати.
|| Впливаючи яким-небудь чином, спонукувати до зміни поведінки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спантеличувати


матиме такий вигляд: Що таке спантеличувати