Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
спантеличений
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити.
2》 у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений.
|| Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: спантеличений


матиме такий вигляд: Що таке спантеличений