спалювати
-юю, -юєш, недок. , спалити, спалю, спалиш, док. , перех. 1》 || безос.
|| Витрачати на опалення, на освітлення і т. ін.
|| перев. док. , кого, розм. Знищити вогнем чиє-небудь майно (хату, будинок і т. ін.).
|| Висушувати, знищувати сильною спекою.
|| перен. Знищувати, руйнувати, розвіювати.
Спалити [свої] мости — рішуче порвати з чим-небудь, зробити неможливим повернення до чогось.
2》 Обпікати вогнем або чим-небудь гарячим; обпалювати.
3》 Викликати відчуття, подібні до тих, які виникають від опіку (про дію морозу, вітру); обпікати.
|| Спричиняти хворобливе відчуття жару, печії і т. ін.
4》 перен. Сильно діяти на кого-небудь, змушуючи зазнавати якогось гострого відчуття; завдавати моральних страждань; мучити.
|| у сполуч. зі сл. душу, серце. Викликати тяжкі болісні переживання.