спадщина
-и, ж. 1》 Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи.
|| рідко. Окрема річ із такого майна.
|| розм. Те, що залишилося від попередника.
2》 Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів.
|| Наслідки, перев. негативні, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу і т. ін.
3》 рідко. Те саме, що спадковість 2).
Діставати у спадщину що — а) успадковувати майно, річ і т. ін. або явища культури, науки, побуту тощо; б) успадковувати якусь хворобу, певні риси вдачі і т. ін.
Діставатися у спадщину — а) переходити від кого-небудь у користування до наступника; б) переходити від одного до іншого за спадковістю (у 1, 2 знач.).