сотня
-і, ж. 1》 Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює ста; сто.
|| розм. Сто карбованців.
|| розм. Грошовий знак вартістю в сто карбованців.
2》 тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь.
3》 У давньоруському війську – військова одиниця, що спочатку складалася зі ста вояків.
4》 В Україні у 16-18 ст. – адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку.
5》 У давній Русі, в Росії та Україні – станові організації.
Купецькі сотні — корпоративні організації купецтва в Давній Русі і феодальній Росії (12 - початок 18 ст.); ліквідовані з організацією гільдій.
Посадські сотні — об'єднання торгово-ремісничого населення давньоруських і російських феодальних міст в 11-18 ст.; близькі до цехів.
6》 Військовий підрозділ у козачих військах дореволюційної Росії та в кінноті періоду громадянської війни.