Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сонорний
-а, -е.Дзвінкий, голосний, гучний; такий, що дає сильний звук при перкусії.
|| При творенні якого голос переважає над шумом (про приголосний звук).
|| у знач. ім. сонорні, -них, мн. Приголосні звуки, при творенні яких голос переважає над шумом.
-а, -е.Дзвінкий, голосний, гучний; такий, що дає сильний звук при перкусії.
|| При творенні якого голос переважає над шумом (про приголосний звук).
|| у знач. ім. сонорні, -них, мн. Приголосні звуки, при творенні яких голос переважає над шумом.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: сонорний
матиме такий вигляд: Що таке сонорний
матиме такий вигляд: сонорний
матиме такий вигляд: Що таке сонорний