солонець
-нцю, ч. 1》 Ґрунт, що утворюється із солончаку внаслідок вимивання з верхніх шарів водорозчинних солей.
2》 Озеро або джерело з солоною водою.
3》 Рослина родини лободових із соковитим стеблом і колосоподібним суцвіттям; відзначається солевитривалістю.
4》 Ділянка ґрунту із джерелом солоної води.
5》 Місце, де кладуть, розсипають сіль для диких тварин.