Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сніжник
I сн`іжник-а, ч.
Накопичення снігу чи льоду на земній поверхні, що зберігається протягом теплого періоду року після танення снігового покриву.
II сніжн`ик
-а, ч.
Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.
I сн`іжник-а, ч.
Накопичення снігу чи льоду на земній поверхні, що зберігається протягом теплого періоду року після танення снігового покриву.
II сніжн`ик
-а, ч.
Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: сніжник
матиме такий вигляд: Що таке сніжник
матиме такий вигляд: сніжник
матиме такий вигляд: Що таке сніжник