смуток
-тку, ч. 1》 Невеселий, тяжкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба.
|| у знач. виг. Уживається для вираження суму, журби. Вдаватися у смуток. Завдавати смутку.
Набратися смутку — зазнати багато клопоту, прикрощів, неприємностей.
У смутку — огорнений сумом.
2》 Сумний, зажурений вираз (очей, обличчя і т. ін.).
До [синього] смутку — дуже багато, сила силенна.