Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
смітник
смітника, ч. Місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб; звалище.
|| перен. Засмічене місце.
|| перен.
Викидати на смітник кого, що — визнавати, вважати кого-, що-небудь непотрібним, некорисним, не вартим уваги.
смітника, ч. Місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб; звалище.
|| перен. Засмічене місце.
|| перен.
Викидати на смітник кого, що — визнавати, вважати кого-, що-небудь непотрібним, некорисним, не вартим уваги.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: смітник
матиме такий вигляд: Що таке смітник
матиме такий вигляд: смітник
матиме такий вигляд: Що таке смітник