сміти
смію, смієш, недок. 1》 Насмілюватися, наважуватися робити або казати що-небудь, осмілюватися.
Не смій (не смійте) — уживається як форма категоричної заборони робити що-небудь.
Смію думати (запитати і т. ін.) — уживається як ввічлива форма ствердження або запитання.
Як ти смієш (він сміє, ви смієте, вони сміють, ти смів, він смів і т. ін.)? — уживається для вираження обурення чиїмись словами, діями, вчинками.
2》 перев. із запереч. не. Мати право на що-небудь.
3》 Бути в змозі робити що-небудь.
|| Бути здатним; могти.