смик
I -а, ч. 1》 Те саме, що смичок I.
Бабин смик заст. — парубок, який одружується зі старою багатою жінкою.
2》 Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, який згадується у пам'ятках писемності до 16 ст.
II -а, ч.
1》 Ремінь або ланцюжок, яким зв'язують гончих собак, прикріпляючи його до нашийників.
2》 Пара або дві пари гончих собак, зв'язаних ременем або ланцюжком для полювання.
III присудк. сл. , розм.
Уживається за знач. смикнути і смикнутися.