Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
смертник
-а, ч. , розм. Людина, засуджена до страти.
|| Приречений на смерть.
Камера смертників — камера у в'язниці для засуджених до страти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: смертник


матиме такий вигляд: Що таке смертник