сльоза
-и, ж. 1》 тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.).
|| тільки одн. Одна краплина такої рідини.
|| тільки одн. , у знач. збірн. Певна кількість такої рідини на протилежність одній краплині.
Виплакати сльози — дуже багато поплакати.
Гіркі сльози — болісний, нестримний плач, ридання.
Давитися слізьми (сльозами) — задихатися від нападу плачу; ридати, захлинаючись.
До сліз — а) дуже, надзвичайно; б) дуже сильний.
Зглянутися (уважити) на сльози — задовольнити чиєсь слізне прохання, поставитись співчутливо до когось.
Крізь сльози (перев. з дієсл. промовляти, говорити, відповідати, посміхнутися, сміятися і т. ін.) — плачучи.
Тихі сльози — плач, при якому не хлипають і сльози спокійно течуть з очей.
Лити крокодилячі сльози — лицемірно, удавано шкодувати з якогось приводу, нещиро співчувати кому-небудь.
2》 перев. мн. Плач, ридання.
3》 перев. мн. Горе, страждання.
4》 перев. мн. , перен. Краплини соку, вологи, що виділяються на поверхні чого-небудь.