слуховий
-а, -е.1》 Стос. до слуху (у 1 знач. ).
Слухова труба — канал, якай сполучає носоглотку з барабанною порожниною.
Слуховий аналізатор — поєднання механічних, рецепторних та нервових структур, що забезпечують сприйняття людиною та тваринами звукових коливань.
2》 Який здійснюється за допомогою слуху (у 1 знач. ). Слуховий зв'язок. Слухове спостереження.
|| Який утворюється за допомогою слуху.
3》 Признач. для слухання, який дає можливість чути.
Слухове вікно (віконце) — вікно в покрівлі будови для освітлювання, провітрювання горища і для виходу на дах.
Слуховий апарат — електронний чи слуховий пристрій, який підсилює звук; застосовується з метою компенсації слухової функції в приглухуватих.