слово
-а, с. 1》 Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу.
|| Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу.
|| В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
Вказівне слово грам. — вказівний займенник або прислівник, який накреслює в головному реченні значення, що конкретизується підрядним реченням.
Гостре слово — сповнений дотепу, влучний, дошкульний вислів або одне слово.
Зарезервоване слово — у мовах програмування – ключове слово, що не може використовуватися як ідентифікатор.
Ключове слово — у мовах програмування – а) слово, яке в певних контекстах описує мовну конструкцію; б) слово або словосполучення природної мови, яке вибирається з тексту документа та використовується для його індексування.
Машинне слово — у системах обробки інформації – послідовність символів, яка займає одну комірку пам'яті машини; може бути командою, числом, літеро-числовою послідовністю.
Модальне слово грам. — слово, що виражає відношення змісту мовлення до дійсності.
Слово в слово — абсолютно точно, відповідно до якогось тексту, розмови тощо; дослівно.
Слово за словом — повільно, поступово.
Солоне слово — грубий, непристойний вислів.
Сполучне слово грам. — повнозначна частина мови (перев. займенник або займенниковий прислівник), що виступає в ролі підрядного сполучника.
2》 тільки одн. Мова, мовлення. Друковане слово.
3》 Висловлювання, фраза.
|| розм. Відповідь, розповідь.
|| у формі оруд. в. мн. словами кого, чиїми. Уживається у знач. як говорив (писав, учив і т. ін.) хто-небудь.
Закидати слово кому, за кого, про кого — звертатися до когось із клопотанням про кого-небудь.
За словами кого, чиїми у знач. вставн. сл. — як було сказано ким-небудь.
На словах — а) усно; б) тільки у розмові, а не в дійсності.
Одним словом у знач. вставн. сл. — уживається як узагальнення сказаного перед цим; коротко кажучи.
У в двох (кількох) словах — дуже коротко, стисло.
Узяти свої слова назад — відмовитися від сказаного раніше.
4》 Обіцянка виконати що-небудь.
|| Згода на шлюб. Дотримати [свого] слова.
5》 тільки одн. Прилюдний виступ, промова де-небудь. Брати слово. Позбавляти слова.
Вітальне слово — промова, якою вітають кого-небудь.
Вступне слово — промова, яку виголошують на початку зборів, конференцій і т. ін.
Напутнє слово — поради, побажання, що висловлюються кому-небудь у дорогу; напуття.
Останнє слово — а) (чиє, кого) категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь; б) (чого) досягнення науки, техніки і т. ін.; в) виступ підсудного перед винесенням вироку.
Утрачати право слова — бути позбавленим можливості висловитися.
6》 тільки одн. Жанр літературного твору у формі ораторської розповіді.
7》 тільки мн. Літературний текст до вокального твору. Класти на музику слова.