Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
слідчий
-а, -е.1》 Стос. до слідства, слідчого.
|| Який здійснює слідство.
|| Признач. для ведення слідства.
Слідчий експеримент — слідча дія, яка полягає у перевірці дослідним шляхом у спеціально створених умовах можливості сприйняття яких-небудь об'єктів, процесів, явищ і т. ін.
Слідчі дії — у праві – дії зі збирання та перевірки доказів, що здійснюються слідчим, органом дізнання, прокурором, судом у встановленому законом порядку.
Слідчі органи — органи, які ведуть попереднє розслідування обставин, пов'язаних із злочином.
2》 у знач. ім. слідчий, -чого, ч. Службова особа, яка здійснює слідство.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: слідчий


матиме такий вигляд: Що таке слідчий